Модернізовані українські підприємства вже здатні конкурувати з європейськими за витратами, проте існує ряд перешкод для експорту металопродукції до ЄС, зокрема, європейський механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) Про це розповів керівник офісу генерального директора групи «Метінвест» Олександр Водовіз на Саміті експортерів від Forbes Ukraine, пише agronews.ua.
«Під виглядом зеленого порядку денного запровадили податок, який насправді не має стосунку до екології: це інструмент захисту європейського ринку й стимулювання їхнього експорту. У результаті ми змушені скорочувати постачання, бо не можемо там конкурувати. У той час, як інші країни захищають свої ринки, Україна недоотримує валютного виторгу – тож постає питання до уряду країни: які наші спільні дії, розрахунки, який план?», — зазначив керівник офісу CEO «Метінвесту».
Через містоутворювальну роль європейських металургійних підприємств, що забезпечують робочі місця в регіоні, конкуренцію на ринку ЄС також обмежують політичні чинники.
«Європейські можновладці намагаються всіма способами не допустити, щоб ми конкурували з їхніми містоутворювальними підприємствами», – пояснив Олександр Водовіз.
Окрім того, РФ досі постачає сталь до Європи, продаючи напівфабрикати за демпінговими цінами.
Водночас віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка назвав металургію жорстким ринком, де багато політики, мит та інших нюансів, поряд із такими секторами, як деревна та аграрна продукція.
Він нагадав, що з 2022 року Євросоюз зняв багато обмежень для української металопродукції, не застосовувалися жодні антидемпінгові заходи.
«І зараз ми ведемо делікатний, але конструктивний діалог щодо збереження гідних умов експорту української металургійної продукції до ЄС. Водночас уже близько 20 років європейська металургія розвивається через декарбонізацію – зі скороченням кількості виробників і держсубсидіюванням тих, що залишаються. А в Україні рівень підтримки декарбонізації завжди був нульовим», – зазначив Тарас Качка.
Відсутність державної підтримки декарбонізації впливає і на собівартість, яка традиційно була важливим чинником конкуренції для українських металургів на європейському ринку.
«До війни ми були серед лідерів за собівартістю завдяки модернізації заводів, але під час війни витрати різко зросли – через дорогу електроенергію, тарифи та постійні обстріли. Водночас європейські металурги отримують значні субсидії на декарбонізацію- в середньому €0,8–1 млрд. Ми ж такої підтримки не маємо, тому що декарбонізація – це не про економіку», – зауважив Олександр Водовіз.
Серед чинників, що допомагають «Метінвесту» конкурувати в ЄС – присутність групи в Болгарії, Італії, Великій Британії, Румунії та Польщі. Сьогодні одним із основних ринків для компанії є Італія, цьому сприяє наявність заводів і команди, яка добре розуміє українську ситуацію.
Попри те, що бізнес групи вдвічі скоротився з 2022 року через втрату та призупинення роботи підприємств на Донеччині, компанія залишається одним з найбільших приватних експортерів України. Основні ринки збуту металу – Європа, а також Близький Схід і Північна Африка, для руди це Китай. Олександр Водовіз нагадав, що європейський ринок є найбільш маржинальним із великою конкуренцією, на який усі хочуть потрапити, «Метінвест» також прагне розширювати там свою нішу.