Через обстріли портів морський експорт фактично зупинився, а ціни на зерно почали падати.
У Мінагрополітики радить виробникам, які мають можливість почекати, не поспішати з продажем зерна.
«У складний період рекомендація виробникам завжди однакова: якщо є можливість і продаж зараз не є критичним, не поспішати. Перша реакція — це зазвичай паніка, і ціни одразу падають. Звичайно, я не закликаю всіх повністю припинити продажі. Є внутрішнє споживання, експорт працює іншими маршрутами. Але хтось може почекати кілька днів або тижнів», — зазначив Тарас Висоцький.
Тож Kurkul.com запитав фермерів, яку стратегію продажу врожаю вони обрали зважаючи на поточну ситуацію і більшість підтверджують, що найкращий варіант — це наразі зберігання.
Результати опитування:
- закладаю зерно на зберігання (власний склад або елеватор) — 42%;
- продаю частину зараз, потрібні обігові кошти — 25%;
- продаю все, поки ціна не впала ще більше — 12%;
- орієнтуюсь на переробку чи тваринництво (зерно в корм) — 6%;
- працюю лише за форвардними контрактами — 3%;
- свій варіант — 15%.
Фермер з Одещини Віктор Кожухаренко, керівник СФГ «Вікторія», — серед тих 42%, що заклали зерно і чекають. У нього повна комора, підписані контракти й власний транспорт, але вивезти немає як. За його спостереженням, так поводиться більшість: продає тільки той, кому терміново — везе на лінійний елеватор і віддає перекупникам дешево. Решта відкладає рішення з дня на день, і саме тут він бачить ризик.
«Це відкладений попит. Потім це буде лавина, коли всі вийдуть на ринок одночасно, щоб закрити борги і зайти в посівну», — пояснив фермер.
Радослав Златов, керівник СФГ «Балкани», — у групі тих 25%, хто продав частину одразу. Він не чекав ціни принципово: почав контрактувати й продавати з перших днів збирання, продав частину ріпаку і частину ячменю.
«Я розумію, що в країні ситуація непередбачувана. Я, як багато аграріїв, не чекав, коли ціна виросте», — пояснив він.
Це дало господарству обігові кошти на два-три місяці й закрило осінню посівну, бо добрива він купив ще в травні.