Про розповів директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Дмитро Юнусов, передає Укрінформ.
«Восени аграрії провели посів озимих культур на площі понад 110 тис. га. Плюс до цього плануємо засіяти під урожай 2025 року ще 136 тис. га – тобто, загальна площа буде 246 тис. га. Переважно залишилося засіяти соняшник (понад 90 тис. га). І ще зараз аграрії активно сіяли ярову пшеницю, ячмінь, горох, просо, льон», – каже керівник департаменту.
За його словами, льон в регіоні господарства вирощували і перед широкомасштабним вторгненням, але аграрії не змогли його зібрати у зв’язку з російською окупацією. У 2023 році ця культура була засіяна на площі близько 1 тис. га, а цьогоріч льону буде засіяно на площі понад 3 тис. га. Керівник профільного департаменту пояснив, що аграрії бачать кілька переваг цієї культури.
«Я спілкувався з фермерами, які знаходяться у прифронтових територіях. Звісно, аргумент на користь вирощування льону – це його рентабельність. Але другий аргумент у тих громадах, де висока ймовірність обстрілів, дронових атак – льон не горить. На відміну, наприклад, від пшениці, ячменю – минулого року багато полів загоралися внаслідок ворожих обстрілів і не завжди фермери встигали загасити, хоч чергували і вдень, і вночі. Коли спека, то навіть іскра призводить до пожежі. Тому аграрії віддають перевагу у прифронтових громадах тим культурам, що не горять», – каже Юнусов.
Як він розповів, області не вистачає переробних підприємств взагалі, а зокрема, для переробки дрібнонасінних культур – льону, амаранту та елеваторів.
«Не вистачає переробних підприємств, щоб підвищити рентабельність продукції. Сподіваємося, що вдасться залучити гранти, реалізувати інвестиційні проєкти у переробку, для будівництва елеваторів. Ви ж знаєте, що в області не працює жоден елеватор, цілком порушена логістика, а це означає, що аграрії додатково витрачають кошти. Фермер змушений відвозити в Одеську, Миколаївську область зерно в необробленому стані, а елеватори в інших регіонах починають знижувати ціну через вологість, засміченість. А у нас є що відновлювати, можна будувати нове», – каже керівник департаменту.
На думку Юнусова, такі проєкти можна втілювати у більш безпечних громадах області – за 40-50 км від лінії зіткнення – у Великоолександрівській, Калинівській, Кочубеївській, Високопільській громадах.