Плантація виходить на пік урожайності на п'ятий-шостий рік Фото: з відкритих джерел.
Економіку культури описав співвласник ФГ «Міскантус технолоджи» Вадим Кричковський в інтерв’ю «Економічній правді». Головний бар’єр входження – посадковий матеріал: одна ризома коштує близько 9 грн, а на гектар потрібно близько 20 тисяч саджанців.
Віддача розтягнута в часі. Урожай починають збирати з третього року – близько 5 тонн з гектара, наступного року до 10 тонн, а на пік плантація виходить на п’ятий-шостий рік, даючи 20 тонн біомаси. Саме до цього моменту й прив’язана названа дохідність. Ще торік фермер оцінював її інакше – у 500–800 євро з гектара за собівартості 250 євро.
Порівняння з традиційними культурами він робить прямо:
«Навіть перший урожай у 2026 році переплюнув показники пшениці, бо пшениця через відсутність експорту дешева».
Тобто зіставлення вигідне для міскантусу ще й тому, що зернові подешевшали.
Продаж сировиною – найпростіший, але не найдорожчий варіант. Тонна пелет у ЄС коштує 330 євро, а для експорту потрібна термообробка, тому за кордон сировина їде лише у вигляді пелет. Найактивніший покупець – Польща, де діє державна програма переходу на опалення пелетами: цього року до неї приєдналося близько 9 тисяч господарств.
Паливна віддача пояснює попит. За даними Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, тонна сухого міскантуса за енергетичною цінністю дорівнює 1,7 тонни деревини, 515 кубометрів газу, 900 кг вугілля або 419 кг нафти. За розрахунками редакції, гектар, що дає 15–20 тонн біомаси, заміщує близько 7,7–10,3 тисячі кубометрів газу щороку.
Подальше розширення таких проєктів упирається в законодавство. Мінагрополітики планує врегулювати поняття «сильно деградовані землі» та «енергетичні рослини» – за оцінкою міністра Тараса Висоцького, таких земель в Україні до 2,5 млн га. Наразі поняття «енергетична рослина» в українському законодавстві взагалі не визначене, а від цього залежать умови оренди землі під подібні плантації.