Графіки відключень повертаються точково: за повідомленням «Укренерго», це найменший офіційний обсяг обмежень, який оператор застосовує за мінімального дефіциту. Енергосистема, за оцінкою експертів, входить у сезон у кращій позиції, ніж торік: резерв потужностей є, а попит нижчий. Проте торік нова хвиля атак почалася 10 жовтня, а з жовтня 2025 року, за оцінкою профільного огляду, було пошкоджено понад 9 ГВт потужностей ТЕС, ТЕЦ і ГЕС.
Для агробізнесу така ситуація означає ризик для доїння, охолодження молока, вентиляції пташників, сушарок, холодильних камер і навіть опалення. Про залежність тепла від світла ще у 2021 році писав у «Агробізнесі Сьогодні» Ігор Коваленко: сучасні газові котли майже всі енергозалежні через автоматику, тож без світла немає й газового тепла, а контора й майстерні лишаються без опалення. Для ключових приміщень він радив мати хоча б малопотужні твердопаливні котли: «Нехай краще температура в приміщенні буде +5 °С, ніж — 55». Нижче – що вмикати першим і скільки це коштує: відкриті дані й наш перерахунок за нинішніми цінами.
Доїння, вентиляція й сушіння не можуть чекати
На молочній фермі найбільше енергії споживають доїння та охолодження молока, влітку додається вентиляція корівників, зазначали в Асоціації виробників молока. За її оцінкою, фермам на 400–500 корів критично потрібні генератори від 100 кВт, малим – від 50 кВт. Реальне навантаження показує приклад СТОВ «Перемога» на Черкащині: на фермі на 800 корів, що відвантажувала щодня 20 тонн молока, доїльна зала «карусель», охолоджувачі, млин і пастеризатор разом споживали, за словами директора Дмитра Соломахи у 2022 році, «1 тис. кВт електроенергії щодоби». У господарстві пояснювали, що навіть зсув графіка доїння на пів години помітно зменшує надої.
Найменше часу на реакцію дає птахівництво. За словами експерта Сергія Карпенка, у жовтні 2025 року траплялося, що через збій при перемиканні на генератор «птиця 15 хвилин побула без світла – вона просто може задихнутися». Тому підприємства, зазначав він, вкладають кошти в дорогі системи резервного електропостачання.
На елеваторі лише вентилятори сушарки, за словами директора одного з них у 2022 році, споживають по 120 кВт, а ще транспортери й інфраструктура навколо. Генератор на 250 кВт він назвав «спеціалізована техніка, її так запросто не підеш і не купиш»: його треба замовляти й чекати, а зерно нікуди діти не можна.
Кіловат-година з дизеля дорожча за мережеву у 2,6–5,3 раза
Дизель-генератор потужністю 20–100 кВт витрачає орієнтовно 0,25–0,35 л палива на кіловат-годину, йдеться в довідкових даних виробників. Приблизно так само оцінював у 2021 році й «Агробізнес Сьогодні»: агрегат на 30–40 кВт, за словами автора, споживає до 10 літрів на годину. За ціни дизельного пального близько 99,86 грн/л (середня в найбільших мережах на 23 вересня, повідомляв «Главком») паливо для однієї кВт-год обходиться у 25–35 грн, не враховуючи обслуговування. Для порівняння, за 20 днів вересня індекс ціни на ринку «на добу наперед» становив 5,86 грн/кВт-год, а мале підприємство платило за повну вартість 6,6–9,5 грн без ПДВ. Різниця – у 2,6–5,3 раза.
Для ферми на 800 корів з даними 2022 року це виглядає так. Добове навантаження 1 000 кВт-год на дизелі потребує 250–350 літрів, тобто 25–35 тис. грн лише на паливо, а на кілограм молока це 1,25–1,75 грн. Середньозважена закупівельна ціна молока на 20 вересня, за даними Асоціації виробників молока, – 15,40 грн/кг без ПДВ, тож паливо з’їдає 8–11%. Енергетик господарства оцінював фактичну витрату орієнтовно в 0,5 л на кВт-год: тоді виходить близько 50 тис. грн на добу, 2,50 грн на кілограм і 16% ціни.
Двогодинне відключення, за розрахунками редакції, це близько 83 кВт-год: 2,1–2,9 тис. грн палива проти 0,55–0,8 тис. грн з мережі. Шестигодинне – близько 250 кВт-год, або 6,2–8,7 тис. грн проти 1,7–2,4 тис. грн. А сушарка з вентиляторами по 120 кВт на генераторі спалює 30–42 літри на годину, тобто 3–4,2 тис. грн щогодини лише на вентилятори.
Резерв треба розраховувати до листопада, а не після відключення
Генератор, радив у 2022 році технічний директор компанії «Сій добро» Віктор Кот, має відповідати навантаженню установки плюс запас потужності 30%, а паливо потрібно запасти заздалегідь. Збої при перемиканні, про які говорить експерт з птахівництва, – окремий ризик, тож порядок переходу на резерв варто відпрацювати до відключень, а не під час них.
Для великих молочних господарств автономію давала біогазова станція. На потужності 1 050 кВт, з яких 600 кВт йшло на власні потреби, «Українська молочна компанія» у 2023 році розповідала, що під час масових відключень працювала відокремлено від мережі: «на виробництві молока ми не втрачали», казав гендиректор Юрій Кунак. Проте, за його оцінкою, така установка має сенс із поголів’я від 1,5 тис. корів.
Держава у лютому 2026 року запустила пакет енергопідтримки, до якого входять кредити до 10 млн грн під 0% на строк до трьох років на генераційне обладнання: когенераційні установки, дизельні, бензинові й газові генератори. На момент запуску він діяв у громадах, де офіційно зафіксовано надзвичайну ситуацію в енергетиці, спершу в Києві та на Київщині. Чи розширено перелік громад і які умови діють зараз, варто уточнювати в банку-партнері програми.
Редакція «Агробізнес Сьогодні»