Фото: із відкритих джерел
У серпні Китай імпортував 12,14 млн т сої — на 1,1% менше, ніж рік тому, але на 5,7% більше, ніж у липні. Основний обсяг постачань і надалі забезпечує Бразилія, тоді як державні трейдери КНР паралельно виконують зобов’язання щодо закупівель американської сої в межах двосторонньої угоди.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Китай у серпні імпортував 12,14 млн т сої. Це на 1,1% менше у річному вимірі, але на 5,7% більше порівняно з липнем, випливає з даних китайської митниці, на які посилається Global Agriculture.
Сукупний імпорт сої за січень—серпень сягнув 74,11 млн т, що на 1,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Бразилія утримує ключову частку в імпорті
Зростання серпневих обсягів відносно липня дослідник Guoyuan Futures Лю Цзіньлу пов’язав насамперед із великою пропозицією з Бразилії після врожаю 2025/26. У матеріалі зазначено, що національна агенція Бразилії раніше оцінювала врожай майже у 178 млн т.
За оцінкою аналітикині Shanghai JC Intelligence Рози Ван, домінування Бразилії в структурі китайського імпорту зберігається протягом року: за останні 12 місяців Бразилія забезпечила близько трьох чвертей загального імпорту сої Китаєм (порівняно з приблизно 71% роком раніше).
Водночас сезонна картина була нерівномірною. Бразильські відвантаження до Китаю перевищували 10 млн т на місяць у червні, липні та серпні, але станом на кінець серпня відвантаження загалом відставали приблизно на 2,6 млн т від рівня рік тому — на тлі скорочення запасів старого врожаю перед новим сезоном.
Дефіцит частково компенсували поставки з Аргентини та Уругваю. У матеріалі також зазначено, що відвантаження з Аргентини за останній рік різко зросли, зокрема завдяки зниженню експортних податків, що підвищило цінову конкурентоспроможність аргентинської сої.
Закупівлі сої зі США в межах угоди: прогрес є, але тариф діє
Окремо повідомляється, що державні трейдери Китаю після підтвердження двосторонньої торговельної угоди на зустрічі лідерів у травні закупили близько 11 млн т американської сої. Це частина ширшого зобов’язання: Китай погодився купувати щонайменше 25 млн т сої зі США щороку до 2028 року, а також щонайменше на 17 млрд дол. США на рік інших американських аграрних товарів. У матеріалі вказано, що зобов’язання бере початок із саміту в жовтні 2025 року, а менший календарний план на 2025 рік (12 млн т) Китай виконав повністю.
Виконання більшого річного зобов’язання, за оцінками, просувається поступово. Заступник міністра сільського господарства США Стівен Вейден, як зазначено в матеріалі, наголошував, що Китай має весь маркетинговий період, аби досягти цілі у 25 млн т. Водночас аграрний економіст Університету Теннессі Ендрю Мухаммад звертав увагу, що за накопиченим підсумком маркетингового року експорт до Китаю все ще відстає від темпу.
Станом на цей тиждень, за даними публікації, чинним залишається 10% китайський «реталіаційний» тариф на американську сою, накладений поверх стандартного імпортного мита. У матеріалі також згадується, що торговельні посадовці, зокрема торговий представник США Джеймісон Грір, сигналізували про очікувані оголошення щодо аграрної тематики та нетарифних бар’єрів напередодні ймовірного візиту голови КНР Сі Цзіньпіна до США цього місяця. Окремі повідомлення вказували на можливе скасування тарифу для вантажів, що прибувають після 1 жовтня, однак у публікації підкреслено: підтвердження фактичного скасування наразі немає.
Як зазначає засновник AgRadar Consulting Джонні Сян, тариф підтримує цінову неконкурентність американської сої порівняно з бразильською та аргентинською для китайських покупців, а маржа переробки (crush margins) приватних переробників у Китаї залишається під тиском напередодні четвертого кварталу.
Що це означає для ринку
У матеріалі Global Agriculture підкреслюється, що структура попиту Китаю цього року підтримує постачальників із Південної Америки. Також зазначено, що для Індії, яка імпортує близько 60% потреб в їстівних оліях, поєднання китайського попиту, сезонності бразильської пропозиції та невизначеності навколо тарифів США—Китай має значення для цін на сою та соєву олію і, відповідно, для імпортних витрат.
Окремо в публікації наведено прогноз USDA: імпорт сої Китаєм у 2026/27 маркетинговому році оцінюється у 108 млн т — без змін відносно попередніх оцінок. У матеріалі це подано на тлі перегляду бази порівняння за попередній рік і припущення, що темпи зростання імпорту можуть сповільнюватися, оскільки комбікормові підприємства підвищують частку соєвого шроту у рецептурах кормів.