Кабінет Міністрів України розширив механізми державної підтримки бізнесу, зокрема щодо страхування воєнних ризиків і пільгового кредитування для відновлення пошкодженої інфраструктури. Зміни внесено до постанов №1541 та №594.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на www.kmu.gov.ua.
Міністерство економіки та довкілля України спільно з Європейською Бізнес Асоціацією презентували підприємцям оновлені механізми державної підтримки. Йдеться про розширення програм компенсації збитків від воєнних ризиків, страхових премій та пільгового кредитування для відбудови критичної та виробничої інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської збройної агресії.
Відповідні рішення ухвалив Кабінет Міністрів України шляхом внесення змін до постанов №1541 та №594. Під час онлайн-семінару «Бізнес під час війни: нові можливості фінансування, відновлення та страхування воєнних ризиків», у якому взяли участь понад 300 представників українського бізнесу, посадовці пояснили деталі та практичне застосування нових інструментів.
Заступник міністра економіки та довкілля України Єгор Перелигін зазначив, що вартість страхового покриття воєнних ризиків на ринку сягає 5–15% від страхової суми, що є навантаженням для багатьох підприємств. У прифронтових регіонах та для деяких секторів економіки страхове покриття, за його словами, неможливо придбати взагалі, тому державна підтримка є ключовим елементом збереження економічної активності.
Страхування воєнних ризиків: що змінюється
За словами Єгора Перелигіна та голови правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА) Руслана Гашева, оновлений механізм часткової компенсації страхових премій враховує реальні запити ринку. Зокрема:
- розширено географію захисту: до територій підвищеного ризику включили Київ та Київську область, а також уточнено умови компенсації для майна, що перебуває на цих територіях або здійснює через них транзит;
- розширено покриття для паливного сектору: воно поширюється не лише на будівлі та обладнання АЗС, а й на весь технологічний ланцюг — резервуари для зберігання пального, безпосередньо пальне та транспорт для його перевезення;
- розширено перелік майна та враховано різні моделі володіння і страхового інтересу підприємств.
Пільгове кредитування та відбудова
Директор департаменту фінансової політики та страхування воєнних ризиків Міністерства економіки та довкілля України Андрій Страшний підкреслив, що у 2026 році суттєво посилилися ворожі атаки на паливну, складську та логістичну інфраструктуру. Зокрема, з початку року зафіксовано 293 атаки на об’єкти Групи «Нафтогаз», а з кінця серпня в Україні пошкоджено або знищено близько 2,1 млн м² із 5 млн м² сучасних складських площ.
Оновлена постанова Кабінету Міністрів України №594 дозволяє підприємствам залучати доступне фінансування не лише для відновлення пошкоджених об’єктів, а й для підвищення їхньої стійкості (зокрема через будівництво підземних резервуарів та заглиблення технологічного обладнання). Напрями підтримки: будівництво та відбудова об’єктів розподіленої генерації, паливної та складської логістики, підприємств переробної промисловості (КВЕД секції С), а також поповнення оборотного капіталу підприємств оптової та роздрібної торгівлі для відновлення втрачених товарних запасів.
Фінансові умови: максимальна сума кредиту становить до 1 млрд грн на суб’єкт господарювання (із урахуванням пов’язаних осіб). Мінімальний ліміт — 100 млн грн (або 30 млн грн для проєктів на територіях можливих чи активних бойових дій).
Компенсація ставки: державна підтримка надається у вигляді фіксованої компенсації 5,5 процентного пункту річних від базової ставки банку (яка не може перевищувати 18% річних) за рахунок коштів державного бюджету.
У міністерстві також зазначили, що цих змін недостатньо, тому запропоновано створення спеціального бюджетного фонду для відновлення та компенсації збитків внаслідок реалізації воєнних ризиків.
Під час семінару провели експрес-опитування (pulse survey) учасників для збору оперативного зворотного зв’язку щодо механізму підтримки відновлення бізнесу. В опитуванні взяли участь 79 респондентів із більш ніж 300 учасників семінару; результати мають індикативний характер.
За результатами опитування зафіксовано високий запит бізнесу на розширення обсягу покриття. Зокрема, 81% респондентів вважають чинний ліміт у 30 млн грн недостатнім, тоді як 63% підтримують рівень покриття до 10 млн дол. США, а ще 24% — до 5 млн дол. США. Також 52% респондентів віддали перевагу варіанту, де ПДВ є одним із джерел фінансування підтримки (13% — ПДВ як єдине джерело та 39% — ПДВ разом із внесками бізнесу). Водночас 87% опитаних підтримали модель змішаного фінансування фонду, у якій бізнес також робить внесок (48% — лише внески бізнесу та 39% — комбінований варіант).