Фото: із відкритих джерел
Фермер зі Шлезвіг-Гольштейну? (Уккермарк, Бранденбург) Стефан Бернікель отримав федеральну відзнаку «Blauer Kompass» за перебудову системи землеробства під посухи та зливи. Він відмовився від плуга й глибокого розпушування, перейшов на мінімальний обробіток і strip-till, а економічний ефект оцінює у 10 тис. л дизпалива та 500 машиногодин.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
Німецького фермера Стефана Бернікеля (регіон Уккермарк, земля Бранденбург) відзначили федеральною премією «Blauer Kompass» за проєкт «Schwamm-Acker Gramzow» («губчасте поле»). Нагороду вручили в Федеральному міністерстві довкілля в Берліні; премія має грошове наповнення 25 тис. євро і вважається найвищою державною відзнакою в Німеччині за проєкти з адаптації до зміни клімату. Бернікель увійшов до шести лауреатів, яких обрали у двоетапному відборі з 488 заявок.
Відзначили не окрему технічну новинку, а зміну підходу до обробітку ґрунту. За описом у матеріалі, фермер із 2024 року перебудовує господарювання під частіші посухи та епізоди інтенсивних опадів. Ключова ідея — утримувати вологу там, де вона випадає, зменшуючи поверхневий стік і швидке випаровування.
Що саме змінив у технології
У господарстві (300 га ріллі, Мейхов; конвенційне виробництво) Бернікель відмовився від плуга та культивації глибокорозпушувачем (грубером), перейшовши на мінімальний обробіток. У strip-till розпушують лише вузьку смугу, куди потім висівають культуру. Пожнивні рештки залишаються на поверхні — вони мають прикривати ґрунт від сонця, вітру та удару крапель під час злив.
Систему доповнюють проміжні (покривні) культури та адаптована до нових умов сівозміна, зокрема з нутом і зерновою кукурудзою. Сам фермер формулював підхід так: ґрунт не залишають відкритим, а тримають під «ковдрою» з рослинних решток.
Як оцінює результат у полі
Ефект від переходу Бернікель перевіряє, зокрема, простим польовим способом — регулярними оглядами ґрунту лопатою. За його словами, до змін після оранки він часто знаходив лише одного-двох дощових черв’яків на один «штик» лопати, тоді як нині — 10–20. Журі премії також відзначило зростання чисельності дощових черв’яків як ознаку поліпшення структури ґрунту та інфільтраційної здатності.
Економіка: дизпаливо, машиногодини та ЗЗР
За оцінкою фермера, зміна технології має і прямі виробничі наслідки. Він заявляє про меншу потребу у фунгіцидах, гербіцидах і регуляторах росту. Лише завдяки відмові від оранки та багаторазового проходу грубером господарство, за його даними, економить близько 10 тис. л дизпалива та приблизно 500 машиногодин.
У матеріалі зазначено, що ці заощадження мають принаймні частково компенсувати можливі втрати врожайності, витрати на проміжні культури та інвестиції в нову техніку.
Що це означає для інших господарств
З літа 2026 року господарство Бернікеля визнали в землі Бранденбург консультаційним (демонстраційним) майданчиком із ґрунтозахисного обробітку. Там планують регулярно приймати інших аграріїв для обміну досвідом щодо кліматостійких практик.
«Якщо ми зберігаємо дощ там, де він випадає, ми закладаємо основу для життєздатного сільського господарства, захисту біорізноманіття та поповнення наших ґрунтових вод», — пояснює фермер принцип системи.
Для українських господарств цей кейс цікавий насамперед як приклад поєднання мінімального обробітку, strip-till і постійного мульчувального покриву з покривними культурами — з акцентом на утримання вологи та зменшення кількості проходів техніки. Водночас наведені показники економії та змін у застосуванні ЗЗР у матеріалі подані як оцінки самого фермера.