Фото: із відкритих джерел
У глобальному звіті за 1996–2024 роки консалтингова компанія PG Economics оцінила сукупний приріст доходів фермерів від вирощування ГМ-культур майже у $385 млрд і заявила про помітний внесок технології у скорочення викидів парникових газів. Водночас у публікації наголошується, що оцінка підготовлена в індустріально пов’язаному контексті й потребує обережного трактування.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Глобальна оцінка впливу вирощування генетично модифікованих (ГМ) культур за три десятиліття, оприлюднена у звіті Global Socio-Economic and Environmental Impacts 1996–2024, стверджує, що з 1996 по 2024 рік ГМ-культури могли забезпечити фермерам майже $385 млрд сукупного додаткового доходу. Автор звіту — Грем Брукс, директор британської консалтингової компанії PG Economics.
Звіт презентували 17 вересня під час вебінару, організованого ISAAA (International Service for the Acquisition of Agri-biotech Applications) спільно з CropLife Asia. У презентації також брали участь виконавча директорка ISAAA Др Родора Ромеро-Алдеміта та Др Стюарт Сміт з Університету Саскачевану, які, як зазначено, публікували попередні дослідження з економіки та політики біотехнологічних культур.
Ключові оцінки зі звіту
- Сукупний дохід фермерів: майже $385 млрд за 1996–2024 роки.
- Розподіл вигод: понад половина цього ефекту, за оцінкою авторів, припала на фермерів у країнах, що розвиваються.
- Викиди парникових газів: уникнення викидів оцінено як еквівалент зняття з доріг 97–256 млн автомобілів на один рік.
- Пестицидне навантаження: у звіті вказано 6,5% зниження використання діючої речовини пестицидів, яке пов’язують із впровадженням ГМ-культур.
- Збереження земель: у 2024 році — близько 25,5 млн га «зекономленої» площі завдяки вищій урожайності на вже залучених площах (за логікою звіту, це зменшувало потребу вводити додаткові землі в обробіток для отримання того самого обсягу продукції).
За рахунок чого, за оцінкою авторів, зменшуються викиди
У матеріалі пояснюється, що ефект щодо викидів пов’язують насамперед із двома механізмами:
- меншим споживанням пального тракторами у системах із гербіцидостійкими культурами — через меншу кількість проходів обприскувача та підтримку практик no-till;
- загальним зниженням використання пестицидів (у звіті це подано як зменшення обсягів діючої речовини).
Контекст і обмеження: чому ці цифри варто читати обережно
У публікації окремо підкреслено походження оцінок. PG Economics готує подібні глобальні огляди впливу ГМ-культур регулярно протягом майже двох десятиліть, а фінансування або замовлення таких робіт, за описом джерела, пов’язане з організаціями, дотичними до індустрії. У цьому випадку згадуються ISAAA та CropLife Asia, які представляють або тісно пов’язані з інтересами компаній, що розробляють і продають біотехнологічні ознаки та засоби захисту рослин.
Водночас зазначено, що це саме по собі не доводить хибність цифр: методологія Брукса описується як така, що поєднує дані опитувань на рівні господарств, національну агростатистику та моделювання контрфактичних сценаріїв (що було б без впровадження ГМ). Але читачам пропонують сприймати результати як «індустріально наближену» оцінку, а не як незалежне дослідження урядових чи багатосторонніх інституцій. Також у матеріалі вказано, що поруч із релізом не було ідентифіковано академічного дослідження зі співставним глобальним охопленням, яке могло б прямо підтвердити або заперечити наведені суми та еквіваленти викидів.
Що означає акцент на країнах, що розвиваються
Окремим акцентом звіту є твердження, що понад половина сукупного приросту доходів припала на фермерів у країнах, що розвиваються. У публікації це подано як аргумент проти критики, ніби біотехнології переважно вигідні великим виробникам у заможних країнах. Як можливі джерела економічного ефекту названо вищу врожайність, менші втрати від шкідників і зниження витрат на інсектицидні обробки — зокрема для виробників, які вирощують ГМ-бавовник, кукурудзу або сою.
Також згадується Індія як один із найбільших у світі виробників ГМ-бавовнику, а вплив Bt-бавовнику на доходи фермерів у країні — як тема, що активно досліджувалася і водночас була предметом дискусій упродовж останніх двох десятиліть. Тому, за логікою матеріалу, заяву про «половину вигод» для країн, що розвиваються, політикам і ринку варто звіряти з даними на рівні конкретних країн.