Фото: із відкритих джерел
Польовий експеримент на північному сході Бразилії показав, що інокуляція насіння кукурудзи ґрунтовою бактерією Bacillus aryabhattai (штам CMAA 1363) може суттєво зменшувати втрати врожаю від дефіциту вологи. За умов імітованої посухи врожайність у варіанті з обробкою була на 26,89% вищою, ніж без неї.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Дослідники Федерального університету Сержипі (Бразилія) у польовому випробуванні перевірили, як передпосівна інокуляція насіння кукурудзи біопрепаратом на основі природної ґрунтової бактерії Bacillus aryabhattai впливає на стійкість рослин до водного стресу та врожайність. Результати опубліковано онлайн 5 жовтня 2026 року в журналі Cereal Research Communications.
Випробування тривало з січня до квітня 2024 року на експериментальній фермі Campus Rural у місті Сан-Крістован (штат Сержипі). Висівали гібрид кукурудзи Feroz Viptera 3. Схема досліду — розщеплені ділянки (split-plot) у рандомізованому блоковому дизайні з чотирма повтореннями.
Як моделювали посуху
Половина ділянок отримувала повне зрошення — 100% водної потреби культури (ETc, евапотранспірація культури). На іншій половині зрошення обмежували до 50% ETc, імітуючи посуху. Дефіцит вологи задавали протягом 25 днів — з 21-го до 46-го дня після сівби, тобто у фазі, коли молоді рослини кукурудзи особливо чутливі до нестачі води.
У межах кожного режиму зволоження порівнювали варіанти з інокуляцією та без неї. Для обробки використовували комерційний біоінокулянт із Bacillus aryabhattai, штам CMAA 1363 (у матеріалі згадується як продукт під брендом Auras).
Фізіологічні показники: вода в листках, мембрани, хлорофіл і ферменти
За умов водного стресу інокульовані рослини, порівняно з неінокульованими у посусі, мали:
- на 8,47% більше води в листках;
- на 19,70% менше витоку електролітів (показник ушкодження клітинних мембран);
- вищі показники хлорофілу: +4,91% для хлорофілу a та +21,88% для хлорофілу b;
- майже на 28% нижчий рівень проліну (амінокислота, що накопичується як сигнал стресу);
- вищу активність антиоксидантних ферментів: каталази +9,74% та аскорбатпероксидази +20,20%.
Вплив на ріст і врожайність
Фізіологічні відмінності відобразилися й на морфології та елементах структури врожаю. У посусі інокульовані рослини мали на 16,67% більшу листкову площу, а також товстіші стебла й були вищими, ніж неінокульовані в тому самому режимі зволоження.
На збиранні врожаю в посушливому варіанті інокуляція забезпечила:
- +12,88% зерен на рослину;
- качани були на 10,05% важчими;
- загальна врожайність зерна під посухою була на 26,89% вищою, ніж у неінокульованих ділянках під посухою.
У матеріалі також зазначено, що інокульовані рослини в умовах посухи дали врожайність приблизно на рівні неінокульованих рослин за повного зрошення, тобто обробка майже нівелювала «штраф» за водний стрес у цьому досліді.
Ефект фіксували і за достатнього зволоження: у добре зрошуваних ділянках інокульовані рослини дали на 16,19% більше врожаю, ніж контроль без інокуляції, із показником близько 4 228 кг/га.
Статистична перевірка
Автори повідомляють, що відмінності між варіантами підтверджували статистично: застосовували тест Тьюкі за порогом значущості 5%.
Що це означає для виробництва
Описаний підхід — це передпосівна біологічна інокуляція, яку в досліді оцінювали як інструмент зменшення втрат урожайності кукурудзи в періоди раннього водного стресу. Водночас результати стосуються конкретних умов польового випробування (місце, гібрид, режим зрошення та часовий «коридор» посухи), тож для практичного впровадження за інших ґрунтово-кліматичних умов потрібні додаткові перевірки.