Фото: із відкритих джерел
Фермер із Веркендама (Північний Брабант) Марейн Верме випробував два підходи до автономної роботи в полі: безкабінний гусеничний AgXeed AgBot 5.115T2 та комплект дооснащення iQuus на тракторі New Holland T6.180. За його оцінкою, обидві системи вже достатньо зрілі для інвестицій, але відрізняються логікою безпеки, підготовкою до роботи та сценаріями використання.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Future Farming.
Що практичніше для рільничого господарства: спеціалізований польовий робот чи звичайний трактор із комплектом автономного керування? Нідерландський фермер Марейн Верме (Werkendam, Північний Брабант) мав змогу попрацювати з обома варіантами в різні сезони й порівняти їх у реальних умовах.
У сезоні 2025 року він відпрацював повний сезон із AgXeed AgBot 5.115T2 — безкабінним автономним гусеничним трактором. А в 2026-му протягом тижня тестував систему iQuus від GPX Solutions, встановлену як retrofit-комплект на New Holland T6.180. Перевага другого підходу — трактор залишається «звичайним» і може виконувати роботи з оператором, зокрема транспортні.
Порівняння без «переможця»
Сам фермер наголошує: це не змагання і не тест із балами. Вибір автономної системи — це зважування факторів, які по-різному важать для різних господарств. Під час жовтневого (середина жовтня) випробування New Holland із iQuus він зосередився насамперед на експлуатації, зручності та універсальності. Питання «гусениці проти коліс» і загальної маси в матеріалі окремо не розглядалися.
Запуск і планування маршрутів: час як фактор рішення
За словами Верме, керування трактором із iQuus «дуже просте»: інструкція веде користувача крок за кроком. У вівторок, 13 жовтня, перший запуск на полі після картоплі зайняв менше години, а на наступному полі — менше 10 хвилин.
Суттєвої різниці в плануванні маршрутів між iQuus та AgXeed він не відзначає: обидва підходи «логічні», але різні — як iOS та Android, і потребують короткого періоду звикання.
Окремо фермер підкреслює, що час на налаштування та запуск для нього — один із ключових критеріїв купівлі техніки: якщо протягом сезону з автономним трактором працюватимуть різні люди, процес має бути швидким і зрозумілим, без «дрібних втрат хвилин» у багатьох точках.
Логістика до поля та робота на розворотних смугах
Підхід до переміщення техніки теж різниться. AgBot, за описом у матеріалі, потребує низькорамного трала для доставки, тоді як трактор із iQuus може доїхати до поля сам, але оператору потрібно організувати повернення додому (фермер згадує, що це може бути й велосипед/фетбайк, узятий із собою).
Водночас Верме звертає увагу на обмеження iQuus на момент випробування: система не може автономно працювати на розворотних смугах (headlands), тож там трактор має вести оператор. Він вважає важливим враховувати це в порівнянні.
Геозона і безпека: «абсолютна межа» проти гнучкості
Один із практичних моментів у налаштуванні: iQuus, за словами фермера, вимагає ввести лише робочу ширину агрегата, без додаткових параметрів на кшталт довжини чи висоти — це може економити час підготовки операції.
Однак у iQuus межа поля не є «абсолютною»: навісне/причіпне знаряддя може виходити за межу (наприклад, при розвороті). Це інколи зручно біля канави чи польової дороги, але потребує уважності біля перешкод. У AgXeed, за описом Верме, геозона (geofence) є «сакральною» — машина не перетинає її.
Фермер також бачить різницю у філософії безпеки: GPX Solutions, за його словами, підходить так, що оператор сам оцінює, чи безпечно виходити за межі, тоді як AgXeed не дозволяє перетинати межу взагалі. Він наводить приклад: перевага iQuus — плуг може розвертатися «над канавою», але якщо маршрут сплановано неправильно, трактор теоретично може заїхати в неї. Перевага AgXeed — знаряддя не «зачепить» сусідню живопліт, але й не дозволить вийти за межу навіть там, де це могло б бути доречно.
Під час налаштування та старту iQuus, як зазначено в матеріалі, видає попередження, якщо маршрут потенційно небезпечний — наприклад, виходить за межі поля або проходить надто близько до перешкод. Попередження формулюється прямо: маршрутом може бути небезпечно їхати автономно. Верме зазначає, що після цього користувач вирішує — змінювати маршрут чи їхати далі «на власний ризик».
Представниця GPX Solutions Джоанна де Рюйтер підтверджує, що компанія свідомо не робить геозону повністю обмежувальною: за її словами, технічно це можливо, але тоді частина клієнтів сказала б: «Ми цього не хочемо». У підсумку рішення залишається за користувачем — так само, як і під час звичайного керування трактором.
Вартість iQuus для двох тракторів: як формується €75 тис.
Щоб оцінити економіку підходу з retrofit-комплектом, фермер цікавився сценарієм, коли одна система iQuus використовується на різних тракторах — наприклад, важчому для обробітку ґрунту та легшому для догляду за посівами. Його логіка: переносимість частини комплекту може дати змогу виконувати й важкі операції автономно за відносно помірних додаткових витрат.
У GPX Solutions пояснили структуру витрат: якщо система коштує приблизно €50 тис., то близько половини — це компоненти, які постійно встановлюються на трактор, а інша половина — переносні компоненти, які можна переставляти на інший трактор, за умови що він підготовлений. Підготовка кожного трактора коштує €25 тис., а переносна частина — ще €25 тис.. У підсумку для двох тракторів виходить €75 тис.
Що це означає для господарств
- Спеціалізований автономний носій (як AgBot) і retrofit на серійному тракторі (як iQuus на New Holland) можуть закривати різні потреби: від автономної роботи в полі до збереження універсальності трактора для транспортних і «ручних» задач.
- На практиці важливими стають не лише «автономність як така», а й час підготовки, логістика до поля, робота на headlands та підхід до геозони/безпеки.
- Для тих, хто розглядає автономію як модуль, який можна масштабувати на парк техніки, критичним є розуміння, які компоненти стаціонарні, а які переносні, і скільки коштує підготовка кожної машини.