Актуальна ситуація з шкідниками соняшнику
Протягом серпня на соняшникових посівах України спостерігається активне поширення комплексу дошкідників, які становлять серйозну загрозу врожайності. За даними Держпродспоживслужби, найбільшу шкоду завдають геліхризова попелиця, клопи, трипси та цикадки, які пошкоджують від 3 до 16% рослин на заражених ділянках.
Крім основних видів, на окремих ділянках зафіксовані гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика, лучного метелика та совок — бавовникової, гамми й капустяної. Їхня присутність вимагає регулярного контролю, хоча вони виявляються не повсюдно.
Хвороби соняшнику: розповсюджені патогени
На рослинах соняшнику діагностовано широкий спектр грибних і паразитарних захворювань, які вражають 0,3–25% посівів залежно від області та умов вирощування. Найбільш поширеними є:
- Біла гніль (стеблова та кошикова форми)
- Сіра гніль
- Пероноспороз
- Септоріоз
- Іржа
- Фузаріоз
- Фомоз
- Альтернаріоз
Ці хвороби розвиваються переважно в умовах підвищеної вологості та можуть швидко призвести до суттєвих втрат урожаю, якщо не застосувати своєчасні заходи контролю.
Географія розповсюдження
Залежно від регіону України, інтенсивність розвитку шкідників і хвороб значно варіює. Держпродспоживслужба зафіксувала хвороби соняшнику у 17 областях України:
- Вінницька
- Волинська
- Дніпропетровська
- Житомирська
- Запорізька
- Закарпатська
- Київська
- Кіровоградська
- Миколаївська
- Одеська
- Полтавська
- Рівненська
- Тернопільська
- Черкаська
- Чернігівська
- Херсонська
- Хмельницька
Таке широке розповсюдження свідчить про необхідність комплексного підходу до захисту соняшникових посівів на всій території країни.
Рекомендації щодо моніторингу посівів
Аграрії мають регулярно обстежувати свої поля на предмет появи шкідників та симптомів захворювань. Особливу увагу слід звернути на нижню сторону листя (де концентруються попелиці та трипси), стебла (для виявлення слизнів та гусениць метеликів) та суцвіття (де розвивається гніль).
При виявленні вогнищ ураження більш як на 10-15% рослин рекомендується розглянути питання про застосування інтегрованих заходів захисту, які можуть включати як біологічні методи, так і хімічні препарати відповідно до реґламентованих норм.