Фото: із відкритих джерел
Міжнародний інститут дослідження рису (IRRI) у Камбоджі впроваджує механізований прямий висів рису (mDSR), щоб замінити ручний розкидний посів і зменшити дефіцит робочої сили та втрати ресурсів. За оцінками пілотної програми на 200 фермерах, технологія дала приріст урожайності та додатковий прибуток, а також скоротила норму висіву й витрати праці.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Виробництво рису в Камбоджі стикається з дефіцитом техніки, високою вартістю імпортного обладнання та обмеженою кількістю сервісних провайдерів. На цьому тлі традиційний ручний розкидний посів підсилює проблему через високу потребу в робочій силі та неефективне використання ресурсів.
Як повідомляє Global Agriculture, Міжнародний інститут дослідження рису (IRRI) через ініціативу CGIAR Excellence in Agronomy (а згодом — програму Sustainable Farming) застосував багатокомпонентну стратегію масштабування, щоб перевести господарства від трудомісткого «broadcasting» до кліматично орієнтованої системи точного висіву на основі механізованого прямого висіву рису (mechanized direct seeded rice, mDSR).
Що заважає масштабуванню
У матеріалі зазначається, що розгортання механізованого висіву потребувало подолання одразу кількох груп бар’єрів — постачання, сервісу та поведінкових чинників:
- імпортна техніка залишається дорогою, а локальні прототипи ще розробляються;
- у багатьох провінціях працює дуже мало сервісних провайдерів, через що складно «вкластися» у вузькі оптимальні вікна сівби;
- частина фермерів звикла до розкидного посіву або відчувала тиск комерційних кампаній із просування рядкового висіву.
Для формування «сприятливого середовища» проводили структуровані консультації із залученням регіональних аграрних департаментів, кооперативів та виробників техніки. Також виконали базові діагностичні опитування у чотирьох ключових провінціях, щоб зафіксувати стартові показники та надалі відстежувати ефективність.
Як організували впровадження: навчання, сервіс і політика
За даними джерела, інтервенція поєднувала три напрями: розвиток компетенцій, бізнес-моделі доступу до техніки та адвокацію на рівні політики.
- Навчання та демонстрації: програми Training of Trainers, Farmer Field Schools і практичні польові демонстрації для місцевих фахівців та лідерів серед фермерів.
- Доступ до техніки: створення «one-stop» сервісних центрів і моделей custom-hiring через Modern Agricultural Cooperatives та партнерства з розвитку; підтримка фінансового планування і зв’язків із виробниками щодо обслуговування та ремонту.
- Політичне закріплення: включення mDSR до оновлених Національно визначених внесків Камбоджі (NDC 3.0) у межах Паризької угоди з ціллю 100 тис. га до 2035 року. Це, як зазначено, полегшило інтеграцію підходу у великі програми, зокрема проєкт Climate Adaptive Irrigation and Sustainable Agriculture for Resilience із бюджетом 240 млн дол.
Результати пілоту та що це означає для виробників
Оцінювання серед 200 пілотних фермерів показало, що перехід до точного розміщення насіння у mDSR у середньому дав:
- +0,9 т/га до врожайності;
- понад 200 дол./га додаткового прибутку;
- –50% до норми висіву насіння;
- оптимізацію використання азоту (у джерелі не наведено кількісних параметрів);
- зниження витрат праці до 40%;
- зменшення викидів метану.
Окремо в матеріалі звертають увагу на доступ до сервісу в пікові строки сівби: спостереження за роботою мережі показали, що раніше доступ до техніки в цей період частіше мали чоловіки. Після коригування протоколів надання послуг із пріоритетом для жінок фермерки в провінції Такео, за даними джерела, отримали на 17% вищу врожайність.
Для агровиробників це означає, що ефект від mDSR у пілоті був пов’язаний не лише з технікою як такою, а й з організацією сервісу (custom-hire), навчанням і прив’язкою до державних кліматичних зобов’язань, які відкривають шлях до фінансування закупівель у цільових провінціях.