Фото: із відкритих джерел
У провінції Кандагар (Афганістан) різко подешевшали виноград і гранати після закриття торговельних шляхів між Афганістаном і Пакистаном. Експорт частково перейшов на авіаперевезення, але вони обходяться значно дорожче й не компенсують втрату наземної логістики.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Ціни на виноград і гранати в афганській провінції Кандагар знизилися на 50–70% після закриття торговельних маршрутів між Афганістаном і Пакистаном. Раніше свіжі фрукти з Кандагара експортували через пункт Спін-Болдак до Пакистану та на інші ринки.
За словами представника Кандагарської палати торгівлі та інвестицій, нині вивезення відбувається лише обмеженими обсягами авіатранспортом, причому вартість перевезення зросла вдвічі.
Що відбувається з експортом винограду
Обсяги експорту винограду цього року різко скоротилися: станом на зараз вивезено близько 250 тонн. Для порівняння, за аналогічний період у вересні 2023 року експорт оцінювали приблизно у 15 тис. тонн.
Виноградар Мохаммад Рахім повідомив, що ціни впали утричі порівняно з попередніми роками: одна традиційна одиниця ваги (man) раніше продавалася за 150 афгані (близько $2,25), тоді як нині — за 50 афгані (близько $0,75).
Департамент сільського господарства та тваринництва Кандагара оцінює цьогорічний урожай винограду у 225 тис. тонн.
Гранати: великі обсяги виробництва, але дорожча логістика
Гранатовий сектор також відчув наслідки обмежень на кордоні. У Кандагарі, за наведеними даними, налічується близько 15 тис. га гранатових садів із річним виробництвом приблизно 274 тис. тонн. У попередні роки, коли маршрути через Пакистан були відкриті, з Кандагара щороку експортували до 300 вантажівок гранатів до Пакистану та інших країн.
Тепер гранати відправляють авіатранспортом у невеликих обсягах до Катару та на ринки Азії й Європи, що додатково підвищує витрати на доставку.
Дані митниці про транзит через Пакистан
За митними даними, експорт Афганістану до третіх країн через Пакистан скоротився з $454 млн у 2025 році до $7 млн у 2026 році.
Для виробників це означає, що навіть за наявності врожаю ключовим обмеженням стає доступ до стабільної та відносно недорогої логістики: авіаперевезення дозволяють підтримувати експорт лише частково й за вищою собівартістю.